- цвіркотати
- = цвіркоті́ти1) стрекота́ть; треща́ть2) (о птицах) чири́кать, чили́кать3) (перен. - о людях) треща́ть; стрекота́ть; щебета́ть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
зацвіркотати — очу/, о/чеш і зацвіркоті/ти, очу/, оти/ш, док. Підсил. до зацвіркати … Український тлумачний словник
цвіркотати — очу/, о/чеш і цвіркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. Підсил. до цвіркати … Український тлумачний словник
зацвіркотати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
цвіркотати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сьвіркотати — щебетати (пташки, діти) … Лемківський Словничок
зацвіркотіти — див. зацвіркотати … Український тлумачний словник
теркотати — очу/, о/чеш і теркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Утворювати часті уривчасті звуки під час руху, роботи тощо (про віз, млин і т. ін.); торохтіти. || Деренчати (про телефон). 2) Видавати часті різкі шумові звуки (про птахів); цвіркати, цвіркотати… … Український тлумачний словник
цвірготати — очу/, о/чеш, недок., зах. Цвіркотати … Український тлумачний словник
цвіркотання — я, с. Дія за знач. цвіркотати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
цвіркотіти — див. цвіркотати … Український тлумачний словник